кнези

-ів, мн.

1) У слов'ян у період зародження класового суспільства – старійшини роду.

2) На Русі в ранньофеодальний період – князі.

3) В Західній Україні, Молдавії в період феодалізму – сільські старшини, привілейована категорія феодально залежного селянства.

4) В Сербії з початку 19 ст. до 1882 р. – глави держави.